[вміти нести світло]

Ласкаво прошу на особисту сторінку людини, що назавжди залишиться загубленим у міжчассі підлітком. Хай який би проміжок відділяв дату в паспорті від того, що я зву «сьогодні», — мені назавжди шістнадцять. Присвячується всім, хто не може позбутися наростів буднів, під якими ховаються невтілені мрії, та продовжує вважати такий стан нормою. Мені вас шкода. Плак-плак.


XVI

07.09.2023

Дні, як густий томатний сік. Проблисків немає. Відпрацював кілька годин — падаєш у ліжко, але не засинаєш, адже сни завжди жахливі та дуже правдиві.

XV

06.09.2023

Повна темрява. Порожнеча. Тиша. Тільки серце ще стукає.

XIV

29.07.2023

Ми пам'ять втопимо в дощах,
чекаючи проміння літа
чи, може, подарунку звідти —
відлуння теплоти хоча б.

XIII

27.07.2023

Ти пам'ятаєш кожен день свого життя — від першого вдиху й аж до цього моменту, коли пишеш слово «слово».

XII

25.04.2023

Існує всім відомий вислів про розумну голову, що дісталася дурневі. Що ж, підозрюю, я — вельми наочне його уособлення.

XI

04.04.2023

Наступного ранку я вперше за останні кілька діб усвідомлено прокинувся. Це не була чергова перерва в нескінченному сидінні на кухні, п'яному та безпорадному, а звичайний ранок. Із присмаком бодуна, щоправда, а ще шви на руці почали загнивати без уваги. Але це вже питання кількох рішучих кроків.

Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати