XVI

* * *

Дні, як густий томатний сік. Проблисків немає. Відпрацював кілька годин — падаєш у ліжко, але не засинаєш, адже сни завжди жахливі та дуже правдиві.

Як же все довкола змінилося за всі ці роки! І люди, на жаль, також. Що гостріше відчуваєш поглиблення агресії всередині суспільства, то більше чудуєшся, до яких наслідків це може призвести. І призведе. Або ні. Лотерея.

Лотереєю є зараз увесь світ звичайної людини. Він руйнується повільно та невідворотно, а на його місці з огляду на сучасність уже нічого не виросте, не постане, не розквітне. Принаймні до відлиги — до кінця війни.

Уміти шукати радість у таких умовах — і знаходити її — мистецтво. Ніколи не знаєш, що чекає на тебе в наступному моменті, й це нормально не тільки у воєнний час. Навіть якщо все довкола руйнується, мають бути дрібниці, спроможні вдихнути трохи життя у наші змарнілі обличчя.

«Сьогодні чудова погода». Навіть цим можливо тішитися.

далі має бути