Ти можеш йти

01.05.2017

Ти можеш йти, але назавжди залишися
Єдиним випадковим поцілунком,
Закутим бетонованими хащами.
На́що ми
Шукали влансих візерунків
У пащі
Весняно́ї темноти?
Ти можеш йти.

Ти можеш йти, а я ніколи не покину
Намарення химерного кохання,
Тене́тів випадкових соцмереж.
Ти теж
Заснула у німих ваганнях -
Поже́жами
Такої самоти!
Ти можеш йти.

Ти можеш йти, одначе більше не потрібно
Отак цілеспрямовано в геє́ну
Розганяти перед батька віз -
З коліс
І безумовно без потреби!
Валізи
Наші не знайти.
Ти можеш йти?..

01.05.2017, Київ.