Самоаналіз

27.02.2017

Розбавивши крихти власного розуму мільярдом безсонних ночей,
Згубившись у вирії поезії, прози, - знайшовши ключа від дверей;
Нехай я не здатен на повний аналіз якихось підстав і причин -
Натомість у замкненім, заспанім залі віднині кричу: я - один.

Належу до тих, що їх розкидало примарами стомлених мрій.
Мені б розчинитися в затхлих вокзалах, та дещо підказує: стій.
Стою, бовванію, не знаю, що далі, чи важить все це взагалі,
Тим часом для мене у замкненім залі хтось увімкнув ліхтарі...

27.02.2017, Київ.