Не страшно

19.07.2017

Не страшно - жити в стінах чотирьох,
Та страшно, як ці стіни, бува, тиснуть!
Немає у них просторів з "або",
Натомість тут панує тільки "звісно".

Не страшно це - похи́бить в боротьбі.
Стократ страшніш її не розпочати.
І хай почнеш ти битись восени,
Та літа дочекайся: воно варте!

Не страшно також думать про мету,
Котру ти всотав із любов'ю мами.
Та страшно тільки думать - у пусту,
Не роблячи для неї ані грама.

Не страшно ще, коли на пси зійдуть
Котрісь дрібні життєві сподівання.
Та ж то жахливо, як не вхопиш суть,
І захід ти побачиш спозарання...

Не страшно це - лишитись сам-на-сам
Із гіркотою зрад, нелю́дським болем.
Страшніше набагато цим сльозам
Дозволити зробити себе кволим.

Не страшно помирати лише так,
Як ти життям покориставсь на по́вну!
А тим із нас, хто жить розтратив смак,
Померти буде лячно невимовно.

19.07.2017, Київ.